Игорь Петров (labas) wrote,
Игорь Петров
labas

наброски к глобусу украины

В комментариях к прошлой записи подкинули смешную цитату.
Показательно, что когда началась немецко-советская война, У. Черчилль, находясь на совещании командного состава британских войск в Египте, заявил следующее: «Я буду пристально следить за политическими действиями Гитлера в Украине. Если фюрер провозгласит Украину независимой, то западные союзники проиграют войну, если нет — Великобритания победит»

После недолгих изысканий украинский оригинал обнаруживается в книге Я.Д.Исаевича "Історія Львова", т.3, 2007, причем, как и полагается в серьезном исследовании, со ссылкой на источник:
Нагаєвський І. Спогади польового духовника. - Торонто, 1985. - С. 31.

Книга бывшего капеллана дивизии Ваффен-СС Галичина Исидора Нагаевского доступна онлайн. В четвертой главе действительно находим:
Цей автор чув з уст польського полковника Бобровського з ІІ корпусу ген. Андерса, що на нарадах у штабі британської армії ген. Олександра в Єгипті на початку липня 1941 року прем'єр міністрів Великої Британії, Вінстон Черчіл, сказав, щоб від тієї хвилини слідкувати із замкненим віддихом за політичними ходами Гітлера в Україні: якщо він проголосить Україну незалежною, тоді західні аліянти програли війну, бо самі українці викінчать большевиків; якщо ж він не проголосить України незалежною державою, тоді ми виграємо війну.

К этому есть, конечно, несколько замечаний. Единственный полковник Бобровский, которого я смог найти - Станислав Бобровский, о котором польская вики говорит вот что:
Do niewoli dostał się 20 września 1939 pod Laskami. Początkowo przebywał w obozie jenieckim w Hohnstein koło Drezna, a po jego likwidacji w obozach w Arnswalde, Gross Born i Dössel. We wszystkich obozach z narażeniem życia chronił polskich oficerów pochodzenia żydowskiego oraz prowadził tajne kursy wojskowe, szczególnie zakazane przez władze niemieckie...Z niewoli został uwolniony 1 kwietnia 1945 przez oddziały amerykańskie.

Выходит, что Бобровский всю войну провел в немецком плену. Тем не менее дальше возникают и второй корпус, и Торонто,
Po nieudanej próbie dołączenia do oddziałów 2 Korpusu Polskiego w Ankonie we Włoszech, powrócił do Niemiec, gdzie spotkał się z rodziną, która przyjechała z Polski.
W 1948 wyemigrował do Kanady i zamieszkał w Toronto.

позволяя предположить, что Нагаевский пишет именно об этом Бобровском.
Добавить безусловно следует, что в начале июля 1941-го
1) генерал Андерс находился в СССР
2) генерал Александер в Англии:
Having been confirmed as a lieutenant-general in July 1940, Alexander returned to the UK to be made the General Officer Commanding-in-Chief of the Southern Command, which was responsible for the defence of south-west England. On 1 January 1942 he was knighted and appointed a Knight Commander of the Order of the Bath,and in February, after the Japanese invasion of Burma, was sent to India to become GOC-in-C Burma as a full general.

3) как и Черчилль, вызывавший к себе тогдашнего главнокомандующего британскими силами на Среднем Востоке генерала Окинлека:
Премьер-министр — генералу Окинлеку
23 июля 1941 года
«Все Ваши телеграммы, адресованные нам, и наши, посланные Вам, показывают, что мы должны переговорить лично. Начальники штабов очень этого желают. Если какие-либо неожиданные события на фронте не помешают Вам выехать, то мы надеемся, что Вы прибудете немедленно в сопровождении одного или двух офицеров штаба. Во время Вашего отсутствия, которое должно держаться в секрете, Вас будет заменять Блэми».
Окинлек охотно согласился приехать. Его непродолжительное пребывание в Лондоне оказалось во многом полезным.

Итак, с вопросом совещания в Египте мы разобрались. Ответ на более сложный вопрос, почему И.Нагаевский, зная о том, что
Замість залишити зброю в руках українців, німці загнали їх за дроти таборів полонених і там їх виморили голодом, холодом і пошестями. Цьому авторі розказав німецький священик в Нойгаммері, що на власні очі бачив в тому місті десятки тисяч большевицьких полонених, а в тому багато українців, за дротами напівнагих і напівживих кістяків, що сотнями вмирали кожного дня, і часто траплялись там випадки канібалізму: живі ще кістяки кидались на мертвих друзів і їли їхні тіла, щоб рятувати себе від неминучої смерти.
Яка велика шкода! Який злочин!

все же поступил на службу к нацистам, остается необъяснимой, как это часто бывает в коллаборационистской мемуаристике, загадкой.
Tags: служба утерянных цитат
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 37 comments